Майбутнє вже настало, проте Київ виявився не зовсім готовим до появи новітніх транспортних засобів.

Так само як і до велосипедів 15 років тому. Попри все, звичайні самокати й електросамокати, різноманітні велосипеди, моноколеса, гіроскутери, лонґборди, ролики і ще понад 10 екзотичних видів транспорту вже присутні на дорогах столиці. Який він, транспорт майбутнього? Зручний, компактний, екологічний, економічний та інноваційний. Вагою до 50 кг, призначений для переміщення однієї особи. Ми об’єднали його в єдину категорію ― легкий персональний транспорт (далі ― ЛПТ). 

Але на шляху до масового користування ЛПТ були свої перепони. Адже редакція ухваленого в першому читанні законопроєкту №3023, яка передбачала пересування ЛПТ виключно проїжджою частиною, загрожувала самому існуванню нового виду транспорту. Маючи досвід взаємодії з органами влади і працюючи над велосипедною інфраструктурою та безпекою руху, але, насамперед, будучи велосипедисткою з 13-річним досвідом користування київськими дорогами, я вирішила долучитися і допомогти. Позаяк дуже раділа появі нової окремої категорії сталого екологічного транспорту, бо у велосипедистів з’явилися союзники.

На жаль, під час ухвалення подібних рішень часто нехтують думкою самих користувачів. Це призводить до виникнення серйозних колізій або конфліктів і, як наслідок, до напруги у суспільстві в цілому. Саме тому дуже важливо регулювати появу ЛПТ у законній площині.

Протягом року ми розмірковували над тим, що ж робити з новим транспортом, і сформували власну концепцію. Для цього провели соціологічне дослідження, чотири воркшопи, продумали питання взаємодії з усіма користувачами і те, як безконфліктно занести ЛПТ до поточного укладу життя.

По-перше, необхідно було чітко визначитися з термінологією: потреба в легалізації інших видів транспорту (не тільки електричного) назріла досить давно. Наприклад, коли автівка збила ролера, то в судовій справі це кваліфікували так: пішохід збив авто на швидкості 40 км/год. Насамперед, треба чітко визначити права й обов’язки людей, які пересуваються на електрокарах, аналогових самокатах, розкладних електровелосипедах і ще понад 12 видах незвичного транспорту.

Замість розділення всіх цих засобів ми пішли іншим шляхом і запропонували створити окрему категорію, до якої також увійдуть велосипеди. Головний критерій легкого транспорту ― вага до 50 кг. Якщо ж враховувати решту критеріїв (потужність, швидкість тощо) і стрімкі технологічні зміни, то законотворчий процес може тривати вічно.

З одного боку, найбільші протиріччя викликає питання ― а де ж саме їздити? На жаль, ми не можемо застосувати досвід європейських країн: прирівняти ЛПТ до велосипедів і дозволити таким транспортним засобам їздити велосипедними доріжками. Нам треба розбудовувати окрему інфраструктуру, на що знадобиться мінімум 10 років. З іншого боку, Україна посідає друге місце в Європі за кількістю смертей у ДТП (за даними дослідження ВООЗ 2017 року). Тільки в Києві у 2020 році сталися 62 летальні випадки з пішоходами, 31 із яких ― на пішохідних переходах. Адже велосипедисти і користувачі ЛПТ найчастіше не їздять автошляхами, тому що це смертельно небезпечно.

Інший бік проблеми ― це рух тротуарами, так званими «острівцями безпеки». Наразі життя пішоходів у Києві є досить складним і некомфортним, бо повз них завжди несуться на великій швидкості користувачі ЛПТ. Тож часто лунають заклики заборонити їзду тротуарами. Але це просто не працюватиме. Навіть представники поліції на нашій конференції висловлювали свою неготовність ганятися за такими порушниками.

Натомість позиція спільноти, яка може стати гарною основою для внесення змін до ПДР, передбачає врегулювання цього явища, щоб не робити величезну кількість людей порушниками апріорі:

  • Користувачі ЛПТ, які пересуваються тротуаром, повинні надавати пріоритет пішоходам, знижувати швидкість руху до 10-12 км/год, бути чемними та доброзичливими.
  • Велодоріжкою рухатися зі швидкістю 15-25 км/год.
  • На дорозі поводитися як велосипедисти, бути передбачуваними, вмикати переднє і заднє світло.

Ці принципи також потребують формування нової моралі та, цінностей безпеки і взаємоповаги на міських вулицях (на противагу тенденції розпалювання міжвидової транспортної ворожнечі). Всім нам потрібно пресуватися містом, тож дедалі актуальнішими стають питання безпеки і комфорту руху.

ЛПТ є економічним, зручним й екологічним видом транспорту. Оскільки наразі перевантаженість громадського транспорту і затори вже стали звичним явищем, ЛПТ дедалі розвиватиметься і користуватиметься неабияким попитом серед жителів Києва.  Додатковими бонусами стануть: чистіше повітря, поява вільних місць на паркувальних майданчиках і в громадському транспорті. А також більшої кількості свідомих громадян, які взаємодіють з містом і беруть активну участь у його якісних перетвореннях.